Телеканал "РТБ" |
---|
Форма входу |
---|
Наше опитування |
---|
Статистика |
---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Верховний Учитель Бойового Гопака,
Засновник Стилю Бойовий Гопак
Президент Міжнародної Федерації Бойового Гопака,
член Ради з питань козацтва при Президенті України -
Верховний Отаман Міжнародної Федерації Бойового Гопака,
Верховний Отаман Козацьких Військ України округу "Західна Україна",
генерал-полковник Козацьких Військ України.
Оскільки з біографією Володимира Степановича шановні читачі зможуть ознайомитися на сайтах наших побратимів, я хотів би розповісти власну історію нашого знайомства з ним та шлях утвердження в Бойовому Гопаку.
Що є таке українське національне єдиноборство «Бойовий Гопак», я знав ще з року дев’яностого – мені в руки потрапила перша книга з Бойового Гопака «Традиції української національної фізичної культури». На той час я був фанатиком східних бойових мистецтв, тому книга, радше, брошура, мене особливо не вразила. Наступна, підручник «Бойовий Гопак» 1994 року викликала певний шок своєю теоретичною частиною і обставини мого життя складалися так, що я почав шукати шляхи навчання цим мистецтвом, хотів зустрітися з Засновником Стилю.
Вперше це відбулося восени далекого 1996 року. Я, разом з рівненськими козаками був учасником однієї Козацької ради в Києві, де був присутній і Пилат. Я спитався у нього, чи можна десь ознайомитися з його системою. І оскільки він поспішав у справах, розмова була короткою - Володимир Степанович дав телефон одного послідовника та адресу у Львові, куди звертатися. Тоді ж я вперше почув від інших козаків інформацію про замахи на Вчителя, спроби його отруєння, підпал житла ворогами українського народу. Я вчився на 5-му курсі інституту, «висіли» державні екзамени, їздити у Львів мені не виходило, то ж почав трохи займатися по підручнику «Бойовий Гопак»…
Влітку 1997 року мені вдалося потрапити на навчально-вишкільний табір у Карпатах. Власне, режим дня мало чим відрізнявся від сьогоднішніх таборів чи семінарів – ті ж підйоми о сьомій ранку, двох-трьохразове тренування, лекції, розучування пісень біля багаття… Табір проводив один з послідовників, кремезний молодик, який мав рівень майстерності «Сокіл». Восени того ж року мені з допомогою патріотів вдалося знайти зал у Рівному, де я почав тренувати…
Бракувало викладацького досвіду, не вдавалося тримати дисципліну, але чого-чого, а впертості мені не займати змалечку... Влітку 1998 року на Берестечку ми вперше виступили з показовою п’ятихвилинною програмою. Через рік – поїздка на Запоріжжя на Фестиваль козацьких бойових та традиційних мистецтв, участь у поєдинках, друге місце та перелом ноги...
У 2001 році я разом зі своїм учнем відвідав семінар для бажаючих навчати Бойовий Гопак у Києві, де був безпосереднім керівником Володимир Степанович Пилат. З першого ж дня перебування були відчутні явні відмінності у способах подання інформації, тематиці лекцій, котрі давав Вчитель від тих, що мені доводилося чути раніше...
Його лекції заворожували, оскільки нічого подібного раніше мені не доводилося чути ніде і не від кого… Прояснювалися деякі речі, що відбувалися зі мною… Спочатку було важкувато, терзали «внутрішні біси», але, в цілому, було відчуття, що це є Шлях Правди. З того часу я постійний учасник семінарів, змагань, фестивалів і, в переважній більшості, всіх заходів, що проводять Центральна Школа Бойового Гопака та Міжнародна федерація Бойового Гопака.
За ці всі роки не перестаю дивуватися обізнаністю
Верховного Вчителя у найрізноманітніших сферах життя, його, буквально,
енциклопедичних знаннях з валеології, атлетизму, бойових мистецтвах,
геополітиці, процесах внутрішнього життя нашої держави; справжньої любові до
України –
«Без України ми – ніщо…» - так неодноразово казав нам Майстер.
СЛАВА ВЕРХОВНОМУ ВЧИТЕЛЮ БОЙОВОГО ГОПАКА!